Єва Лотоцька (справжнє ім’я — Оксана Мазур) — українська письменниця, художниця-ілюстраторка, викладачка мистецьких дисциплін.

Працювала художньою редакторкою у видавництвах, оформлювала житлові та громадські інтер’єри, створювала картини, логотипи й книжкову графіку. Її роботи зберігаються у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Художниця оформила графікою понад 150 книжок. Разом зі студентами брала участь у благодійних розписах дитячого будинку у Львові.

Єва Лотоцька є членкинею Національної спілки письменників України. Її літературний доробок охоплює поезію та прозу. Авторка поетичних збірок «На вістрі місяця», «Реінкарнаційні рефлексії», романів «Параноя.UA», «Декамерон по-львівськи, або Понеділкові історії» та інших творів. Її творчість відзначалася на літературних конкурсах, а у 2024 році письменниця стала переможницею Міжнародної літературної премії імені Володимира Портяка.

Особливе місце у творчості авторки посідає роман «Жінка роду мого» — своєрідна родинна сага, що розповідає про життя чотирьох поколінь українських жінок на тлі важливих історичних подій 1928–2023 років. У центрі роману — студентка Дарина, яка досліджує власний родовід, переглядає старі фотографії та слухає розповіді про життя своєї прабабусі Ганни. Особиста історія родини поступово переплітається з історією України. Через долі героїнь авторка показує, як війни, репресії, радянська окупація та інші випробування впливали на життя звичайних українських родин. Минуле у творі перегукується із сучасністю: вороги, які колись забрали в Ганни молодість і свободу, через багато десятиліть знову приходять на українську землю, коли її правнучка Дарина живе своїм студентським життям. Символом роману стає сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу. Вона уособлює пам’ять про рід, незламність, мрію про свободу та надію на повернення додому.

«Жінка роду мого» — це не лише розповідь про одну родину. Це історія жіночої пам’яті, сили й любові, а водночас — художнє осмислення складного шляху України крізь майже століття.

Творчість письменниці вирізняється особливою жіночністю, емоційністю та символізмом. У графічних і літературних роботах авторки поєднуються мотиви кохання, внутрішніх переживань, краси та таємничого світу людської душі. Її творам притаманні легка еротичність, містичні настрої та прагнення передати тонкі емоційні стани людини.

Єва Лотоцька поєднує у своїй творчості різні види мистецтва — образотворче, літературне та дизайн, створюючи власний своєрідний художній світ.