Іван Андрійович Михайлюк — український письменник, журналіст, видавець, педагог і громадський діяч, представник літературного життя Галичини першої половини ХХ століття.

Народився в селі Тростянець на Івано-Франківщині в селянській родині. Освіту здобував самотужки, багато читав, збирав книжки та рано почав писати.

Був учасником літературного об’єднання «Горно», до якого входили молоді письменники Галичини. Першою його книжкою стала поетична збірка «Колоски» (1930 р.). У Коломиї Михайлюк активно займався видавничою та журналістською діяльністю: редагував і видавав журнали «Плуг» (1932–1933 рр.) та «Зеркало» (1935–1936 рр.), друкував власні твори та допомагав видавати книжки інших авторів.

У 1930-х роках побачили світ його збірки «Дорога» (1937 р.) та «Парубки» (1938 р.). Через свої громадсько-політичні погляди письменник зазнавав переслідувань, тому змушений був залишити видавничу справу й працювати вчителем. Після початку Другої світової війни служив у Червоній армії, пройшов війну, а після повернення продовжив учителювати в рідному Тростянці.

У 1960-х роках Михайлюк знову активно повернувся до літературної творчості. Вийшли книжки «Наш Іван» (1963 р.) та «День зеленоквітний» (1968 р.). Важливе місце у його спадщині посідають спогади та краєзнавчі матеріали. У 1986 році письменник видав збірку «Моє село», до якої увійшли новели та спогади про життя рідного краю.

Іван Михайлюк був одним із засновників Івано-Франківської обласної письменницької організації, створеної 1971 року. Значну частину життя присвятив також збиранню книжок, краєзнавчим дослідженням та формуванню бібліотеки у своєму селі.

Творча спадщина Івана Михайлюка — це поезія, новелістика, спогади, журналістські та краєзнавчі праці, у яких відображені доля українського села, життя простих людей, воєнний досвід і складні суспільні зміни ХХ століття.