Михайло Васильович Попелюк — український естрадний співак, педагог і композитор.  Заслужений артист України.

Музичну та педагогічну діяльність Михайло Попелюк поєднав із концертною творчістю. У 1984 році закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут. Працював художнім керівником у професійно-технічному училищі та викладачем у педагогічному закладі Коломиї.

Від 2000 року працює у Прикарпатському університеті, де з 2001 року — доцент кафедри виконавського мистецтва. У 2003–2007 роках керував чоловічим ансамблем Інституту мистецтв цього університету. Значну увагу приділяє вокальній майстерності та підготовці молодих співаків.

Михайло Попелюк є автором навчально-методичних і репертуарних видань: «Музична спадщина Ярослава Барнича в контексті сучасності», «Українські народні пісні», «Робота артикуляційного апарату під час співу», «Правила поводження та основні поради співакам-початківцям», «Гігієнічні вимоги та важливість їх дотримання співаками».

Як співак активно виступає на концертній сцені, записав низку аудіоальбомів. У 1996 році здобув Гран-прі міжнародного фестивалю «На хвилях Світязя», а 1997 року став лауреатом всеукраїнського фестивалю української патріотичної пісні «Воля-97», отримавши першу премію. У 2000 році йому присвоєно звання «Заслужений артист України».

Як композитор Михайло Попелюк створив понад двадцять пісень на слова відомих українських поетів. Серед них — «Найзаповітніша любов» на слова Анатолія Демиденка, «Скажу тобі: “Прощай!”» на слова Вадима Крищенка, «Дівчинонько-доленько» на слова Степана Галябарди, «Повір мені» на слова Анатолія Фіглюка, «Калинова печаль» на слова Степана Пушика, «На березі любові» та «Забери мене в полон» на слова Євгена Гущина.

Творчість Михайла Попелюка поєднує українську пісенну традицію, естрадне виконавство та педагогічний досвід, сприяючи популяризації української пісні й розвитку вокального мистецтва.