Олександр Романович Гижа — український прозаїк, автор романів, повістей, кіносценарію та поетичних творів.

Олександр Гижа здобув освіту на історичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Значний вплив на його життєвий досвід мали події молодих років. Під час військових подій 1956 року в Угорщині він був поранений. Пізніше працював прохідником на шахті в Луганській області. Цей непростий життєвий досвід знайшов відображення у його літературній творчості.

Письменницький доробок Олександра Гижі охоплює прозу різних жанрів. Серед його творів — «Двісті метрів до сонця», «Щербаті дні до середи», «Знайомі з вересня», «Дорога», «Ніч літньої повені», «Човен для людей», «Титан», «Глибока межа», «Гірська роса», «Житні плачі», «Облога Кармалюка», «Покличте мене дороги». Його твори вирізняються увагою до складних людських характерів, морального вибору та драматичних сторінок життя.

Окреме місце у творчості письменника посідають історичні та філософські твори. Серед пізніших видань — поема-реквієм «Богун», історичний роман «Четвертований храм», роман-реквієм «Зламаний Меч» та роман-гротеск «Вокалізи Вівальді». У 2006 році вийшла його збірка поезій «Окрапини».

Важливою працею Олександра Гижі став переклад Біблії українською мовою, опублікований 2000 року. Також письменник працював над кіносценарієм «Ніч літньої повені».

Творчість Олександра Гижі є своєрідним поєднанням художнього осмислення історії, людських переживань, духовних пошуків і життєвого досвіду. Його літературний доробок посідає помітне місце серед творів української прози другої половини ХХ — початку ХХІ століття.