Микола Леонович — український поет, есеїст і дизайнер. У своїй творчості він поєднував слово та візуальне мистецтво, прагнучи створювати книжку як цілісний художній об’єкт.

Микола Леонович народився і жив у Полтаві.  Літературний дебют Леоновича відбувся 2004 року, коли у видавництві «Смолоскип» вийшла його поетична збірка «Агон». Його вірші та есеї друкувалися в численних альманахах і антологіях сучасної української літератури. Серед них — «Дві тонни», «ЛітПошта», «Аморалка», «Соломонова Червона Зірка», «ЗНАК», «Антологія молодої української поезії ІІІ тисячоліття», «Так ніхто не кохав» та «Фронтмени».

Остання книжка письменника — «Повільна людина», опублікована 2024 року у «Смолоскипі», вже після його зникнення безвісти. Видання увійшло до переліку найкращих українських книжок 2024 року за версією Українського ПЕН.

Значну частину творчої діяльності Леоновича становив книжковий дизайн. Він співпрацював з українськими видавництвами та Українським науковим інститутом Гарвардського університету. Його дизайнерські роботи неодноразово відзначалися на конкурсі «Найкращий книжковий дизайн» у межах «Книжкового Арсеналу», а у 2019–2020 роках він був членом журі цього конкурсу.

Творчості Леоновича була присвячена виставка «Текстури», що відкрилася 28 січня 2025 року у Просторі Українського ПЕН. На ній представили його замальовки зі скетчбуків та експерименти з формами, кольорами й матеріалами. Згодом виставка була показана у Львові.

27 квітня 2023 року Микола Леонович зник безвісти під час бойового завдання поблизу Авдіївки. Його літературна та мистецька спадщина залишається важливою частиною сучасного українського культурного простору.