Леонід Володимирович Кисельов — український поет, перекладач.

Кисельов Леонід Володимирович народився в родині письменника Володимира Кисельова. Навчався на перекладацькому відділенні факультету іноземних мов Київського університету. Леонід Кисельов вирізнявся широкою ерудицією, цікавився літературою, мистецтвом, наукою, музикою. Знав творчість українських і зарубіжних письменників, захоплювався стародавнім мистецтвом та київською культурною спадщиною.

Писати почав російською мовою ще в юному віці. Перші його вірші були надруковані 1963 року в московському журналі «Новый мир». Особливу увагу привернув вірш «Царі», у якому молодий автор звертався до української історії та творчості Тараса Шевченка. Згодом Кисельов почав писати українською мовою. У квітні 1968 року «Літературна Україна» опублікувала добірку його україномовних поезій «Перші акорди» з передмовою Івана Драча.

Поезія Леоніда Кисельова вирізняється щирістю, філософською глибиною, увагою до історичної пам’яті та людських почуттів. У його віршах поєднуються мотиви любові, самотності, швидкоплинності життя, краси рідного міста й України. Особливе місце у творчості поета посідають твори «Царі», «Перша любов», «Катерина», «Осінній сад» та інші.

За життя поета окрема збірка його творів не вийшла. Уже після смерті були опубліковані книги «Стихи. Вірші», «Последняя песня. Остання пісня», «Тільки двічі живемо… Вірші, проза, спогади про поета». 2013 року побачило світ найповніше на той час видання його спадщини «Над київськими зошитами. Над киевскими тетрадями», до якого увійшли вірші, проза, переклади, нотатки, листи та фотографії.

Творчий доробок Леоніда Кисельова невеликий за обсягом, але значний за художньою силою. Його поезія перекладена багатьма мовами світу, а ім’я поета назавжди залишилося в історії української літератури як приклад яскравого таланту, що розкрився надзвичайно рано.