Лу Сінь — видатний китайський письменник, публіцист, перекладач і літературознавець, якого вважають одним із основоположників сучасної китайської літератури.

Народився Лу Сінь у заможній родині. Освіту здобував у Нанкіні, а згодом продовжив навчання в Японії. У цей період активно цікавився літературою, перекладацькою діяльністю та суспільним життям. Повернувшись до Китаю, працював учителем, редактором, викладачем і письменником. Його творчість формувалася під впливом суспільних змін початку ХХ століття та прагнення до оновлення китайської культури.

Літературну популярність письменнику принесло оповідання «Щоденник божевільного» (1918 р.), яке стало одним із перших визначних творів нової китайської літератури. У ньому письменник за допомогою символічного образу божевільного показав суспільство, побудоване на застарілих традиціях і моральних суперечностях. Значне місце у творчості письменника посідає повість «Справжня історія А-К'ю», де через образ простої людини автор розкрив проблему соціальної пасивності, приниження та самообману.

Важливими збірками письменника стали «Клич», «Блукання», «Дикі трави», «Старі легенди по-новому». У своїх творах Лу Сінь поєднував сатиру, психологізм, символіку та гостру соціальну проблематику. Він критично осмислював суспільні явища, виступав проти духовної відсталості та закликав до культурного й морального оновлення.

Значною була і перекладацька діяльність Лу Сінь. Він знайомив китайських читачів із творами зарубіжних письменників, зокрема Миколи Гоголя, Антона Чехова та інших авторів. Письменник цікавився також українською літературою: переклав «Заповіт» Тараса Шевченка, сприяв поширенню відомостей про українську літературу в Китаї. Окремий інтерес становила його дружба з українським письменником Василем Єрошенком, якому Лу Сінь присвятив новелу «Качина комедія».

Творчість письменника стала важливою частиною китайського культурного відродження ХХ століття. Його твори перекладалися багатьма мовами світу, зокрема українською. В Україні окремі видання його творів виходили протягом 1950–1980-х років.  Його літературна спадщина й сьогодні привертає увагу читачів своєю сатирою, глибоким психологізмом і порушенням важливих питань людської гідності та суспільства.