10 березня в нашій державі відзначають День Державного гімну України. Це свято було затверджене 7 грудня 2021 року Кабінетом Міністрів України. 

Гімн – наш символ незалежності, свободи, волелюбності, незламності, віри та надії. Це душа української нації. Сьогодні він, як Прапор і Герб, об’єднує українців у боротьбі з російським агресором.

Саме 10 березня 1865 року в польському місті Перемишль вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна. Історія створення українського гімну сягає осені 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому в майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу.

У 1917-1920 роках «Ще не вмерла Україна»став одним з державних гімнів Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.  Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського і Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки у 1919 році. А в 1939 році «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.

15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», котрий запропонував тодішній президент Леонід Кучма. Законопроєктом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Президент запропонував змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Сьогодні Державний гімн звучить на офіційних заходах і церемоніях, на спортивних змаганнях та публічних зборах.