Михайло Михайлович Вербицький  — священник УГКЦ, український композитор, хоровий диригент, актор, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник-Руський (тепер територія Польщі). Рано втратив батьків, тому виховувався в Перемишльській духовній семінарії. Там же почав цікавитися музикою, навчався грі на гітарі й органі. Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії, але заняття музикою не перериваються – Вербицький керує хором семінарії, опановує гру на гітарі. Численні твори, перекладені, або створені ним для гітари, стали популярними у галицькому домашньому музикуванні.

Вербицький став одним із перших професійних композиторів Галичини. Він активно писав церковну музику, а також створював романси, хори й театральні твори. Найбільш відомими є його літургічні композиції та мелодії до українських народних пісень.

У 1840-х Вербицький звертається до релігійної музики – написав повну Літургію для мішаного хору (1847р.), «Ангел вопіяше» та інші церковні композиції.

Написав музичні номери для 20 театральних вистав.

У 1863 році Вербицький написав музику до вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Ця пісня швидко стала популярною серед українців і згодом була затверджена як офіційний державний гімн незалежної України у 1992 році.

Закінчивши духовну семінарію, Вербицький став греко-католицьким священником. Він служив у селах Галичини, продовжуючи творити музику. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Помер 7 грудня 1870 року.

Його внесок у музику та культуру України залишається неоціненним.