Едуард Вільде — естонський письменник і драматург, представник реалізму в естонській літературі.

Едуард Вільде народився 4 березня 1865 року в селі Пудівере, Естонія. Він здобув освіту у Таллінському повітовому училищіа та почав кар’єру журналіста.

Вільде став одним із перших реалістів в естонській літературі. Його ранні твори відображали соціальні проблеми, життя селян і міської бідноти. У 1892 р. друкує перший свій великий твір «Пні і шишки», у якому відображає сучасні йому течії суспільної думки.

Найвідоміші романи: «Війна в Махтра», «У холодну країну», «Проти рожна», «Пророк Малствет», «Спокута», «Доктор Фомье», «Молочник з Мяекюла», «Залізні руки».

Також він писав сатиричні твори та комедії, критикуючи бюрократію та соціальні нерівності.

Поїздка в Америку у 1911 році дала письменнику матеріал для збірки сатиричних фейлетонів «Усмішки».

Після здобуття незалежності Естонії Вільде працював у дипломатичній сфері.  Вільде вступив до Естонської соціал-демократичної партії. У незалежній довоєнній Естонії займався в основному видаванням збірника свої творів. Перед смертю Вільде звернувся зі зверненням до естонського народу, закликаючи його до активної боротьби з фашизмом.

 Помер 26 грудня 1933 року в Таллінні. Його твори стали класикою естонської літератури, а будинок-музей Вільде в Таллінні є популярним культурним об'єктом.