«1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо»

День Перемоги в Європі відзначається на згадку про 8 травня 1945 р. (в країнах Британської Співдружності 7 травня 1945 р.) – дату, коли Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. Цього дня, 8 травня 1945 р., в багатьох містах Європи були проведені велелюдні святкові заходи. 

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років відзначається щорічно  8 травня відповідно до Закону України «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» від 29 травня 2023 р. № 3107-IX.

Символ відзначення Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років — червоний мак.

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. із німецьким вторгненням в Польщу. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу: із заходу - нацистськими військами, із сходу – радянськими. Нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших в світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням «добровільних помічників» з числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 млн український євреїв та 20 тис. ромів.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. 

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд  тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.

Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для нашого народу була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Сьогодні ми схиляємо голови перед пам'яттю тих, хто загинув на полях битв, в таборах смерті, в підпіллі. Всі ми в неоплатному боргу перед полеглими у справедливій боротьбі за свободу і гідність людини. Ми віддаємо глибоку шану всім ветеранам Другої світової війни.

Маки
Сповиті житом, квітнуть маки
І нам нагадують щораз,
Як в ті бурхливі роки
Рікою кров людська лилась.
Тут піднімавсь солдат в атаку,
Тут землю кров`ю окропив.
-Прислухайтесь, - шепочуть маки,-
Він не дожив, він не дожив…
А як же мріяв повернутись,
Кохану ніжно обійнять.
-Вас не забути, не забути,-
Із жита маки шепотять.
Нагадують життя тендітне,
Як маків ніжні пелюстки,
Нехай воно для щастя квітне
Всім поколінням на віки.

Р.Котик