Максим Тадейович Рильський — український поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», літературознавець.

Максим Тадейович  народився 19 березня 1895 р. в Києві, в сім'ї етнографа, громадського діяча і публіциста Тадея Рильського та селянки Меланії Чуприни. Батько походив із заможного польського роду, а мати була українкою з села Романівка.

Максим отримав початкову освіту вдома, а згодом навчався у приватній гімназії Володимира Науменка в Києві. У 1915–1917 роках вивчав медицину в Київському університеті, а після заснування Українського народного університету перейшов на історико-філологічний факультет.

Перші поетичні спроби Рильського з'явилися ще в дитинстві. У 1907 році його дебютний вірш було опубліковано в газеті «Рада», а перша збірка «На білих островах» вийшла друком у 1910 році. У 1920-х роках він активно працював над поетичними збірками, такими як «Під осінніми зорями» (1918 р.), «Синя далечінь» (1922 р.), «Крізь бурю і сніг» (1925 р.), «Тринадцята весна» (1926 р.) та «Гомін і відгомін» (1929 р.). Рильський також відзначився як майстер перекладу, зокрема, переклав українською мовою «Пана Тадеуша» Адама Міцкевича.

У 1943 році Рильський став членом Комуністичної партії та був обраний депутатом Верховної Ради СРСР. Він очолював Спілку письменників України (1943–1946 рр.) та Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. За свою літературну діяльність був удостоєний численних нагород.

У радянську добу Рильський написав 35 книжок поезій, найкращі серед яких — «Знак терезів» (1932 р.), «Літо» (1936 р.), «Україна», «Збір винограду» (1940 р.), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957 р.), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964 р.); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. 1943 року його обрано академіком Академії наук УРСР.

Максим Рильський помер 24 липня 1964 року в Києві. Його внесок у розвиток української літератури та культури залишається неоціненним, а його твори продовжують надихати нові покоління читачів.