Гофман Ернст Теодор Амадей – німецький письменник, диригент, композитор, художник-декоратор, музичний критик. Один із найяскравіших представників європейського романтизму.

Гофман Ернст Теодор Амадей народився 24 січня 1776 року в місті Кенігсберзі. За освітою був юристом, однак справжнім покликанням Гофмана стало мистецтво. Він активно працював у різних творчих сферах, поєднуючи літературу, музику та образотворче мистецтво.

Світову славу Е. Т. А. Гофману принесли його фантастичні й психологічні твори, у яких реальність тісно переплітається з містикою, гротеском і сатирою. Серед найвідоміших — «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», «Золотий горнець», «Піщана людина», цикл «Нічні оповідання», а також казка «Лускунчик і Мишачий король», що стала основою для всесвітньо відомого балету П. Чайковського.

Гофман був тонким знавцем музики, автором музично-критичних статей і рецензій, зокрема присвячених творчості В. А. Моцарта та Л. ван Бетховена. Саме на честь Моцарта він узяв ім’я Амадей, замінивши своє третє ім’я Вільгельм.

Творча спадщина Гофмана розлога і різноманітна. Власне літературна її частина представлена творами різних жанрів: це романи, новели, казки, лібрето, які маестро писав до своїх музичних творів, есеї, критичні статті.

Помер письменник 25 червня 1822 року в Берліні. Творча спадщина Ернста Теодора Амадея Гофмана суттєво вплинула на розвиток європейської літератури, музики та мистецтва XIX–XX століть і залишається актуальною донині.