Леонід  Едвардович Полтава — український поет, прозаїк, драматург, журналіст і громадський діяч, який більшу частину життя прожив в еміграції.

Леонід Полтава навчався у Ніжинському учительському інституті. Після встановлення німецької окупації України став активним учасником українського культурного руху, працював кореспондентом українських видань у Ромнах і Харкові. Згодом опинився в підпіллі, а потім був вивезений до Німеччини як остарбайтер.

Важливою сторінкою його діяльності стала участь у відновленні українського друку після війни. Разом із поетом Леонідом Лиманом, за допомоги Володимира Ярошевича, Полтава потайки вивіз із Плауена українські друкарські шрифти. Завдяки цьому українське книгодрукування вдалося започаткувати спочатку в Реґенсбурзі, а згодом продовжити у видавництві «Прометей» у Новому Ульмі.

Леонід  Едвардович Полтава у роки Другої світової війни опинився в Німеччині, пережив переслідування та перебування в таборах. У повоєнний час жив у Франції, Іспанії, Німеччині, а з 1958 року — у США. Працював в українських редакціях радіо «Свобода» та «Голос Америки», редагував українські видання, активно підтримував розвиток української культури за кордоном.

Літературний доробок Леоніда Полтави охоплює поезію, прозу, драматургію та твори для дітей. Його перша поетична збірка «За мурами Берліна» вийшла 1946 року. Серед інших збірок — «Жовті каруселі», «Біла трава», «Вальторна», «Із еспанського зшитка», «Смак Сонця», «Українські балади», «Римські сонети».

Особливе місце у творчості письменника посідають твори для дітей: «Лебеді», «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», казки, поеми, оповідання та лібрето оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавпячий король», «Лисячий базар».

Важливими прозовими творами є історичний роман «1709», присвячений подіям українсько-шведського союзу та війні з Росією, а також репортажна повість «Над блакитним Чорним морем», у якій відтворено події 1917–1922 років.

Творчість Леоніда Полтави — вагома сторінка української літератури ХХ століття в еміграції. У своїх творах письменник зберігав пам’ять про Україну, її історію, культуру та духовні цінності, прагнучи передати любов до рідної землі наступним поколінням.